Конспект

Тема: Історико-краєзнавчі дослідження рідного краю. Предмети матеріальної та духовної культури.

Мета:
Навчальна: ознайомити вихованців з поняттям матеріальної та духовної культури; охарактеризувати предмети матеріальної та духовної культури рідного краю; розширити уявлення дітей про побут, одяг, житло, звичаї українського народу.
Розвивальна: виробляти вміння розпізнавати предмети матерільної і духовної культури; розвивати пізнавальну активність дітей; розвивати увагу, спостережливість, мислення, пам'ять, моторику.
Виховна: виховувати почуття поваги та гордості до історичного минулого рідного краю; виховувати риси духовності, любові до рідного краю, виховувати гуманне ставлення до спадщини українського народу; викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.
Тип заняття: майстер-клас із засвоєнням нових знань за допомогою виготовлення оберегу «Лялька-мотанка»Обладнання: ілюстрація предметів матеріальної культури, ілюстрації оберегів, визначення поняття "культура", "фольклор", загадки, фізкультхвилинка.
Основні поняття: рідний край, культура, артефакт, фольклор, народна творчість, релігія, обереги, лялька-мотанка.Очікувані результати: діти зможуть охарактеризувати предмети матеріальної і духовної культуру рідного краю;пояснювати, яке значення мають предмети матеріальної і духовної культури у історико-краєзнавчих дослідженнях рідного краю.
Хід заняття:
І. Організаційний момент. Організація робочих місць вихованців, підготовка готовності групи до заняття.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. 
      Доброго дня! Як ваші справи сьогодні? (діти відповідають). Українці - етнос з давньою високорозвиненою землеробською культурою. Саме це вплинуло на традиційний побут, матеріальну культуру, систему основних свят і обрядів, світогляд, духовні цінності нашого народу. З давніх давен, українці вірять у обереги, і дуже часто застосовують їх у побуті. І тому сьогодні ми з вами спробуємо створити такий оберіг власноруч. Та спочатку трошки поговоримо про матеріальну і духовну культуру нашого народу. 
         Поняття «культура» - сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людиною. Матеріальна культура - це фізичні об'єкти (артефакти), створені руками людини. ЇЇ можна поділити на культуру праці (засоби праці) і культуру побуту (засоби споживання). Сюди відноситься житло, знаряддя праці, побут, одяг. Що ви знаєте про українське житло?Вихованець 1. Селянське житло було глинобитним, або зрубним, побіленим зсередини та ззовні. Підлогу робили з глини, а дах крили соломою чи очеретом. Велику увагу приділяли ділянці, де мали будувати оселю. Вчитель(показує фото). 
       У хаті була піч. Її білили і розмальовували узорами. По діагоналі від печі знаходився святий кут - християнський центр будинку. Тут обов'язково висіли образи, прикрашені рушниками, зберігалися священі книги, свячена вода і свічки. Під образами садили молодих і гостей. Сюди ж ставили «дідуха» - обрядовий сніп, прикрашений стрічками, символ благополуччя і достатку, пам'ять про предків. 
       Щодо одягу, то жінки носили вишиту сорочку і незшитий поясний одяг: дерги, запаски, плахти. З ХІХ ст. почали носити зшиті спідниці. Також носили безрукавки. Сорочки були прикрашені вишитим або тканим орнаментом по коміру, подолу і на рукавах. Таким чином, орнамент виконував оберегову функцію, захищаючи від злих духів і хвороб.(показує фотовиставку українського одягу) Дівчата заплітали волосся у коси і прикрашала їх стрічкою, квітами. Жінки носили багато прикрас. Звичай прикрашати шию існував з найдавніших часів. Дуже цінувалося намисто з різнокольорового скла, бурштину, перлів, найбільшою цінністю вважали корали, особливо червоні. Чоботи носили чорні або червоні. 
      Чоловічий костюм складався з сорочки (з вузьким стоячим, часто вишитим коміром зі шнурком), заправленої в широкі або вузькі штани, безрукавки і пояса. Пояс був обов'язковим елементом одягу і виконував найрізноманітніші функції (закріплення одягу, захист м'язів живота при важкій роботі). На поясах носили предмети повсякденного вжитку, вони прикрашали одяг і вказували на достаток. Але пояс сприймали і як оберіг. Втомилися? Відпочиньмо? 
Фізкультхвилинка.
Ми мандруєм, ми мандруєм,
Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати,
Як вершину нам дістати?
Заглядаємо в озерця,
Не торкнутися нам дна!
Так ми довго-довго йшли,
І до групи знов прийшли!
     Продовжимо. До сфери духовної культури належать такі галузі, як релігія, мистецтво, філософія, наука. Говорячи про духовність, перш за все треба згадати саме мистец­тво народу. Протягом віків українці формували свою власну фольк­лорну культуру, на основі якої розвивається сучасне мистецтво. 
       Український фольклор дуже різноманітний: ви можете назвати види фольклору?
· казки,
· перекази,
· пісні,
· легенди,
· притчи,
· народне оповідання,
· історична дума,
· романтична балада та ін.
Так, вірно! Дуже чітко виражене язичницьке коріння українського фольклору. Перелесники, мавки і чугайстри, водяники, вовкулаки, скарбники, лісовики, домивики та багато-багато інших створінь є дійовими особами українських байок, а їхні герої є носіями магічної сили.           Кожен етап життя українця супроводжувався піснею та обрядом. Співали побутові, ритуальні, весільні, обжинкові, поминальні, колискові та інші пісні. Безцінними є балади кобзарів, які розповідають про історичну долю українського народу, військові походи полководців і отаманів, козацьких ватажків, про їх перемоги і невдачі в боях.
           Не лише культура формує духовність народу, релігія теж вико­нує цю функцію. Як відомо, ми належимо до православної христи­янської віри, яка являла собою поєднання християнських ідей з язичницькими віруваннями й уявленнями. У свідомості українського селянина віра в єдиного Бога уживалася з різноманітними повір'ями про чортів, упирів, домовиків, русалок та іншу «нечисту силу», євангельські заповіді - з віруваннями у магію, чаклунство, ворожбу тощо. 
      Велику увагу українці приділяли оберегам. Щоб дізнатися про які саме йде мова розгадайте декілька загадок:
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
(Калина)
Калина - це символ життя, родинного благополуччя і достатку.
Сплелися у коло усі квіточки з поля.
Барвисті, душисті, в стрічках шовковистих.
І кличе в танок український...
(Вінок)
Вінок - символ життя, долі, життєвої сили. Це оберіг, який здавна захищав наших предків від нещасть.
Говорить доріжка - два вишитих кінця:
«Умий своє личко, щоб грязюка зійшла,
Щоб мене не забруднити, 
треба вчасно лице мити».
(Рушник)
Вишитий рушник - стародавній оберіг української родини, роду, оселі. 
 Також оберегами були:
 Вишиванка - це оберіг людини від лихого ока та злих духів. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається. Мовою вишивки передавали безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягала. Закодована інформація у візерунках оберігала від ударів долі, захищала від злих сил, поганих очей, негативних енергій.
Намисто - оберіг від злих сил. Як тільки народжувалася дівчинка, для неї з першого ж дня батьки готували «іменний амулет».
Найдавніший родинний оберіг, якому більше 5 тисяч років - Лялька-мотанка. 
       Сьогодні ми виготовимо ляльку-мотанку. Головне призначення такого оберега - берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Створювали насамперед голову і тулуб ляльки. Для виготовлення ляльок використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір'я. Були різні мотанки, а саме: Лялька-немовля, Баба-берегиня Мотанка, Лялька-наречена, Мотанка-матуся, Мотанка обрядова, Мотанка-зерновушка.
       ІІІ. Майстер-клас. Практична частина. Щож розпочнемо. Для цього нам будуть потрібні тканина, стрічки, нитки, вата, вишиті візерунки.
Ознайомлення з правилами безпеки під час роботи.
    Спочатку працюватимемо над головою нашого оберегу. Ляльки-мотанки робили безликими: обличчя в мотанки повинне бути біле, або на ньому має бути хрест. За старовинними повір'ями, лялька з обличчям як би дивилася в душу і могла нашкодити людині. Тож беремо шмат білої тканини розміром 15*15. Наповнюємо ватою і згортаємо, щоб утворилася голова (показує). Далі обмотуємо нитками. За допомогою ниток чи стрічок робимо на обличі мотанки хрест.
Релакс-пауза «Ножиці». Вихідна позиція: великий, безіменний палець та мізинець притиснути до долоні. Вказівний та середній пальці витягнути вперед. Вони то розходяться, то сходяться, імітуючи рухи ножниць. Долоня розташована паралельно столу. Спочатку вправу виконувати повільно, поступово темп прискорити. Стежити, щоб пальці були прямі.
Швачка в дім до нас прийшла,
Мені ножиці дала,
Я тканини і папір
Ріжу, ріжу до сих пір.
   Трошки перепочили? Продовжимо. Беремо тканину для спідниці розміром 8*15. Треба зібрати спідничку у складки і примотати нитками до ляльки. Обмотуючи ляльку нитками від шиї до талії, примотуємо фартух (4*7). Далі переходимо до ручок, тканину розміром 9*9 згортаємо у гармошку і обмотуємо нитками, а потім хрест навхрест примотуємо їх до ляльки. За допомогою ниток муліне зробимо для нашої мотанки волосся. Зверху можна прикріпити віночок. Наша лялька-мотанка готова!
ІV. Підведення підсумків. Ознайомившись з нашою темою «Історико-краєзнавчі дослідження рідного краю. Предмети матеріальної та духовної культури», ми навчилися розрізняти предмети матеріальної і духовної культури, а також власноруч навчилися виготовляти оберіг «Ляльку-мотанку».
Рефлексія «Струмочок настрою» Поцікавитися у дітей щодо настрою. Чи є зміни. Запропонувати по черзі відповісти на питання: 
сьогодні на занятті я дізналася/дізнався...
сьогодні я навчився/навчилася...
сьогодні мені найбільше сподобалося/запам'яталося... 
Отже, хочу додати що ми повинні разом відроджувати українські традиції, звичаї, культуру. Заняття закінчено. Допобачення.

Тема заняття: «Історичні та культурні пам'ятки - надбання народу»
Мета:
Навчальна: ознайомити вихованців з поняттям історичні та культурні пам'ятки; охарактеризувати історичні та культурні пам'ятки рідного краю; розширити уявлення дітей про історичну та культурну спадщину.
Розвивальна: виробляти вміння характеризувати різні види пам'яток; розвивати пізнавальну активність дітей; формувати поняття культурних цінностей, державного реєстру національного культурного надбання; розвивати увагу, спостережливість, мислення, пам'ять, відчуття відповідальності у командній роботі.
Виховна: виховувати почуття поваги та гордості до історичного минулого рідного краю; вчити виявляти турботу про оточення, довкілля, історичну та культурну спадщину; виховувати риси духовності, любові до рідного краю, поваги до людей, що творять історію рідного краю; виховувати гуманне ставлення до спадщини українського народу; викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю
Тип заняття: заняття-подорож, засвоєння нових знань за допомогою виконання завдань.
Обладнання: карта, презентація, ілюстрація архітектурних пам'яток, визначення поняття "культура", "спадщина", кросворд, фізкультхвилинка
Основні поняття: рідний край, пам'ятки історії, культурна спадщина, реставрація
Очікувані результати: діти зможуть охарактеризувати історичні та культурні пам'ятки рідного краю;висловлювати власну думку про роль та значення історико-культурних пам'яток у дослідженні минулого рідного краю та потребу їх збереження;пояснювати як історико-культурні пам'ятки країни стають у пригоді історикам.
Хід заняття:
І. Організаційний момент.
Організація робочих місць вихованців, підготовка готовності групи до заняття.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
        Доброго дня! Скажіть, а чи любите ви подорожувати? (діти відповідають). Давайте уявимо, що ми з вами відправляємося у незвичайну подорож на чарівному літаку. Сьогодні він віднесе нас у казкову країну «Історію», де є багато цікавого. Там живуть визначні люди, які своєю діяльністю творять наше майбутнє, надзвичайні тварини, а краса навкруги вражає. Там є різні пам'ятки.

      Поняття «пам'ятка» - предмет духовної або матеріальної культури минулого, унікальний об'єкт природи чи цивілізації, який становить наукову, пізнавальну та естетичну цінність. І ці пам'ятки бувають різних видів. Під час подорожі ми ознайомимося з ними. Полетіли? Перша зупинка, це історичні об'єкти - будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі та ін (показує фото).Далі по курсу, археологічні об'єкти (показує фото), а саме: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, культові місця та споруди та ін. Летимо далі?(діти відповідають).
        Наша наступна зупинка об'єкти архітектури та містобудування - історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, окремі архітектурні споруди та ін.(показує фото).

     Остання зупинка - об'єкти монументального мистецтва, а саме твори образотворчого мистецтва, як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями) (показує фото). Також ще є такий вид пам'яток як документальні. Це акти органів державної влади та органів державного управління, інші письмові документи, кіно-фотодокументи. Бачите, скільки цікавого ми дізналися. Ви мабуть трішки втомилися від наших перельотів? Аби ми могли відпочити, виконаємо невеличку фізкультхвилинку.
Релакс-пауза «Австралійський дощ»
        Діти стають у коло. Вчитель: Чи знаєте ви що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо який він? Зараз по черзі ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Будьте уважні!
В Австралії піднявся вітер (Вчитель тре долоні)
Починає крапати дощ (Клацання пальцями)
Дощ посилюється (Плескання долонями по грудях)
Починається справжня злива (Плескання по стегнах)
А ось град - справжня буря (Тупіт ногами)
Але що це? Буря стихає (Плескання по стегнах)
Дощ стихає (Плескання долонями по грудях)
Рідкі краплі падають на землю (Клацання пальцами)
Тихий шелест вітру (Потирання долонь)
Сонце! (Руки догори)
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
     Вчитель: Ну що ж, ви відпочили? Продовжимо. Ми з вами трошки поподорожували і знайомимося з історичними та культурними пам'ятками. Всі ці види пам'яток є культурною спадщиною. В Україні пам'ятки заносять у Державний облік пам'яток історії та культури. Щоб зберегти їх проводять охорону культурної спадщини - комплекс заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), захисту, збереження, належного утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, реабілітації та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
         Чи знаєте ви що таке реставрація? Мабуть зустрічали таке поняття?
1 вихованець: - Реставрація - це врятування і відновлення творів мистецтва чи пам'яток.
   Вчитель: Дійсно, це правильна відповідь. Головною метою реставрації пам'ятки є збереження історичної достовірності та культурної цінності (автентичності пам'ятки) шляхом підтримання об'єкта культурної спадщини в задовільному стані. Тобто потрібно постійно слідкувати за станом пам'яток і своєчасно ремонтувати чи реставрувати їх, не запускаючи. На жаль, через брак коштів, дуже багато пам'яток сьогодні у жахливому стані. Пропоную трошки розважитися і розгадати кросворд.
Розгадування кросворда «Культура»
1. Відома українська художниця Білокур? (Катерина).
2. Київський князь, який відіграв важливу роль у культурному розвитку Київської Русі? (Мудрий).
3. Києво-Печерська? (лавра).
4. У якому українському місті знаходиться Аптека-музей? (Львів).
5. У Києві є Золоті? (ворота).
6. Місце, де зібрані різноманітні експонати, памятки культури, побуту і ужитку (музей).
7. Храм, побудований в першій половині XI ст. в центрі Києва, князем Ярославом Мудрим Софійський. (собор).
8. Як називається головна вулиця Києва. (Хрещатик)
1 К
2 У
3 Л
4 Ь
5 Т
6 У
7 Р
8 А
- Яке слово утворилося по вертикалі? (Культура). Перепочили?

          Уявімо, що наша подорож продовжується. І тепер ми летимо з країни «Історія» до нашого рідного краю. Ознайомившись з різними видами пам'яток, хочу розповісти що на території Володимирецького району нараховується 39 пам'яток історії та культури. З них 4 пам'ятки археології:

  1. Село Бабка (північний схід села) - городище X-XIII ст.
  2. Село Городець - за три кмілометра на північ від села городище X-XIII ст.
  3. Село Зелениця - на північному сході від села грунтовий могильник зарушицької культури
  4. Село Городець - біля древньоруського городища Кургани X-XIII ст. 27 курганів. Мабуть про деякі з цих сіл ви чули чи не так? (діти відповідають)
Крім цього, в межах району розміщено сім меморіальних пам'яток у вигляді скель, дощок, хрестів та надгробків та 12 пам'яток архітектури, більшість з яких складають церкви XVIII-XIX ст. місцевого та державного архітектурного значення.
      Отже, перша наша зупинка Свято-Миколаївська церква (показую фото) - єдина храмова споруда у Володимирецькому районі, яка вміло поєднує православну та католицьку архітектуру. Храм було відкрито у 1783 році. На початку свого існування церква була римо-католицьким костьолом. У 1963 році храм передали як пам'ятку архітектури під охорону держави, що дало змогу зберегти його. Справжня окраса церкви дзвіниця з древніми дзвонами. Їх одинадцять. У храмі є велична ікона Божої Матері, яка розміщена в древньому кіоті у передній частині вівтаря. Образ XVIII століття, оздоблений золотом і прикрашений короною та металевим відбитком кисті руки.
Багато хто з вас можливо там бував?(діти відповідають). Полетіли далі?
        Наступною памяткою, де ми зупинилися є маєток графа Фердинанда Красицького (показує фото). Панський палац є найстарішою будівлею (з існуючих сьогодні) у Володимирці і побудований у стилі ампір. В якому саме році збудували панський маєток, історичні джерела не вказують. У період довоєнної Польщі тут розташовувалась резиденція управляючого справами Володимирецького та Городецького спиртозаводів та сільськогосподарського виробництва.
   У 1914 р. від спадкоємців Красицьких маєток у Володимирці купила Марія з роду М'ячинських де Пурбе. 19 вересня 1939 року селище стає радянським, і все панське добро безоплатно передається людям. А у 1958 році у приміщенні палацу розташувався дитячий будинок. Навколо маєтку було висаджено парк з унікальних видів дерев, що звозились сюди з усієї Європи. На жаль, сьогодні, через брак коштів, пам'ятка знаходиться у катастрофічному стані.
    На цьому наша подорож не завершується і ми прямуємо до унікальної вузкоколійної залізниці Антонівка-Зарічне - «Поліський трамвай», яка є найдовшою у Європі (показує фото). Починається вона з невеликого села Антонівка. Це сталева артерія протяжністю 106 км. Цей диво-витвір кінця ХІХ століття й досі «бігає» через ліси і поля району. Старенький міні-поїздок місцеве населення називає «кукушкою» за специфічний звуковий сигнал. Ну як вам подорож? Сподобалася?(діти відповідають). Проте нам час летіти додому.
Гра «Три речення»
Діти в трьох реченнях формулюють засвоєні на занятті знання.
Завдання - поясни прислів'я:
1) Людина без Батьківщини, як соловей без пісні;
2) Без Батьківщини немає людини;
3) Рідна земля - мов колиска золота;
4) У ріднім краю навіть дим солодкий;
5) Грудка рідної землі дорожча за золото.
ІV. Підведення підсумків.
Ознайомившись з нашою темою «Історичні та культурні пам'ятки - надбання народу», ми дізналися багато нового. Чи цікавим було для вас заняття?
Рефлексія підсумкова. Пограємо в невеличку гру «Запитання-відповідь». Я задаватиму питання, а ви відповідатииете. Домовились? Отже, 
  1. Що таке пам'ятка?
  2. Які види пам'яток ви знаєте?
  3. Які з видів пам'яток є у нашому районі?
  4. Реставрація - це?
  5. Що потрібно робити, аби зберегти історичні і культурні пам'ятки у належному стані?
  6. Чому необхідно берегти культурну спадщину?
  7. Назвіть архітектурні споруди - символи України. (Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Золоті ворота). 

      Які ви молодці! Розібралися у всіх питаннях. На останок, хочу зазначити, що шанування надбань і звичаїв своїх предків є першочерговим завданням майбутніх поколінь. Про це потрібно пам'ятати! До нових зустречей.

Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати