Конспект
Практичне заняття «Виготовлення Різдвяного «павука» - традиційної української святкової прикраси з соломи»
(для учнів 5-6 класів)
Марина ЗАЙКО, керівник гуртка «Берегиня»
Центр дитячої та юнацької творчості
Вараської міської ради
Мета: ознайомити вихованців з поняттям Різдвяний «павук»та історією його виникнення; розширити уявлення дітей про звичаї українського народу; розвивати пізнавальну активність дітей, увагу, мислення, пам'ять, моторику, акуратність при виконанні роботи; виховувати любов до українських народних традицій та звичаїв
Методи: словесні (розповідь, пояснення, інструктаж); наочні (мультимедійна презентація, демонстрація); практичні (практична робота).
Очікуванні результати: навчити виготовляти солом'яного «павука», розвинути бажання зберігати і відтворювати українські традиції.
Обладнання: солома, ножиці, нитка, голка, мультимедійний проектор, ноутбук.
Форма проведення: практичне заняття.
Формування базових цінностей: національні цінності.
Хід заняття:
Теоретична частина.
Добрий день, діти! Сьогодні, на нашому занятті, я хочу навчити вас виготовляти прикрасу, яка з давніх часів була оздобою української оселі на різдвяні свята. Чи маєте ви здогадки, що це може бути? (Діти відповідають).
Можу дати вам невеличку підказку, вона зроблена з соломи. (Діти відповідають).
Так, дійсно, це Різдвяний «павук»! Надзвичайно гарна річ, яка несе в собі глибокий зміст.
Використання мультимедійної презентації.
Українці здавна відзначали Різдво дуже шанобливо, адже воно вважається родинним святом. Люди готувалися завчасно, дотримувалися посту, прибирали свої оселі, декорували їх різними атрибутами Різдва. Одним із таких атрибутів і є Різдвяний «павук». Чому «павук» запитаєте ви? За біблійною легендою павук заплів вхід до печери, де Марія ховала немовля від воїнів Ірода. А ця прикраса має такий вигляд, ніби частинки павутини. Тому так і назвали.
Наші предки починали робити Різдвяного «павука» перед святом Св. Анни. Матеріали потрібно було заготовляти ще влітку, адже тоді стебла жита і пшениці тверді і неламкі. Перед створенням «павука» стебла замочували у гарячій воді, щоб вони стали гнучкими і не тріскали. Соломинки нанизували на волосину кінського хвоста, який був міцним і еластичним, і формували фігурки квадратика і кубика різних розмірів.
Різдвяний «павук» – це не лише прикраса, але й оберіг. Українці вірили, що він відганяє від оселі зло й очищує простір від негативної енергії. Вішали його у покуті, внутрішньому куті житла, де розташовували ікони. Його розміщували під домашнім вівтарем, підвішуючи на сволок, головну балку, яка підтримує стелю у дерев'яних спорудах. У сучасних квартирах вішати «павука» правильно стосовно вхідних дверей – щоб його було видно при вході у помешкання. Так він балансуватиме енергетику гостей дому. Якщо в домі починалися сварки, або хтось злився, його відправляли постояти під павуком, щоб заспокоївся і позбувся злих думок. Також вважається, що Різдвяний «павук» – це своєрідна модель світобудови, символ Всесвіту.
У багатьох слов'янських народів «павуки» стали традиційними різдвяними та новорічними прикрасами осель. Ось як описує той звичай прикрашання осель «павуками» український етнограф Василь Скуратівський: «Перед різдвяними святами для дівчат завжди вистачало клопотів. Опріч маланкових гуртів, до яких вони готувалися, потрібно було наготувати і домашніх прикрас – Дідуха, «павуків» та «їжаків».
«Павука» не знищували, можливо, через те, що до виготовлення докладали багато зусиль. Він висів до того часу, поки не виготовлять нового. Якщо ж на наступний рік нового не виготовляли, то до минулорічного додавали нові конструкції. Під час інших календарних свят «павук» виконував декоративну функцію. На Великдень його прикрашали писанками. Влітку додавали сухоцвіти: волошки, безсмертники тощо. Головне – розподіляти їх рівномірно, щоб він балансував, а не висів однобоко.
Руханка
Зайчику, ти наш братчику!
Скочком-бочком перевернуся!
Гребінчиком перечешуся!
Ані тобі, зайчику, куди вискочити,
Ані тобі, зайчику, куди виглянути!
Зайчику! За головоньку! Скочком-бочком...
Зайчику! За підбоченьки! Скочком-бочком...
Зайчику! За колінцята! Скочком-бочком...
Зайчику! Та й за ніженьки! Скочком-бочком...
Зайчику! Та за п'яточки! Скочком-бочком...
Практична частина.
Ми з вами вже працювали з різними природними матеріалами, а сьогодні вчитимемося працювати із соломою.
Тож, розпочнемо. Для виготовлення такого «павука» знадобиться солома різної довжини, нитки і голка. Нитку ми беремо звичайну. Солому ми завчасно замочили, щоб вона була гнучка. Пам'ятаймо, працювати потрібно обережно! (Ознайомлення з правилами техніки безпеки під час занять)
Для створення однієї фігури нам знадобиться 10 соломинок однакової довжини. Ми будемо виготовляти деталі різного розміру, щоб потім з'єднати їх до купи. Ниточку беремо трохи довгу, заправляємо в голку, так буде простіше нанизувати соломинки. Тож, спочатку кожен нанизує 3 соломинки.
Коли ми протягнули ці 3 соломинки, зв'язуємо їх. Один кінчик нитки короткий, а інший залишаємо довшим. У нас має утворитися трикутник. Це початок нашого «павучка».
Потім ми нанизуємо ще дві соломинки на довшу нитку і з'єднуємо їх до нашої фігури, обмотуючи ниткою за кут першого трикутника. Таким чином у нас утворилося 2 трикутники. Повторюємо це декілька разів.
Діти, у нас має вийти 5 трикутників, з'єднаних між собою. Далі ми засилюємо на нашу нитку останню соломинку і протягуємо її через першу бокову соломинку згори донизу. Ниточки між собою зв'язуємо. Таким чином, ми зробимо нашу фігуру об'ємною.
Наш Різдвяний «павук» складатиметься із багатьох фігур. Це будуть маленькі та більші за розміром деталі. Великі я вже зробила завчасно, щоб ми встигли виготовити його повністю.
Ну що, ви трохи втомилися? Давайте відпочинемо і зробимо невеличку розминку.
Релакс-пауза «Ножиці». Вихідна позиція: великий, безіменний палець та мізинець притиснути до долоні. Вказівний та середній пальці витягнути вперед. Вони то розходяться, то сходяться, імітуючи рухи ножиць. Долоня розташована паралельно столу. Спочатку вправу виконувати повільно, поступово темп прискорити. Стежити, щоб пальці були прямі.
Швачка в дім до нас прийшла,
Мені ножиці дала,
Я тканини і папі.
Ріжу, ріжу до сих пір.
Молодці! Готові продовжувати? (Діти відповідають)
Нам залишилося лише з'єднати наші деталі в одну велику фігуру. Спочатку ми вставляємо в середину найбільшої фігури меншу і скріплюємо їх ниткою. Далі робимо те саме з середньою частиною нашого павука.
Наступний етап – це з'єднання більшої фігури з меншою і з найменшою у довжину. Потім ми беремо наші найменші деталі і кріпимо їх по боках. У нас вийшов надзвичайно гарний Різдвяний «павук».
Рефлексія
Молодці! Ви дуже гарно попрацювали. Навчилися виготовляти українську святкову прикрасу, познайомилися і спробували працювати з соломою. Тож, на мою думку, у нас було дуже цікаве і насичене заняття. Вам сподобалось? (Діти відповідають).
Я маю надію, що ми будемо виготовляти такого павука кожного Різдва і це стане нашою традицією.
Гарного всім дня. До побачення.